Саме так виглядає ситуація в країні за тиждень після “вкрадених виборів”. У тому, що їх саме вкрали, вже немає сумнівів – суди почали пачками скасовувати результати виборів на окремих виборчих дільницях. З’явились вже і перші повідомлення про системні фальсифікації за допомогою електронних приладів для підрахунку бюлетенів. І якщо спочатку опозиція вимагала перерахунку голосів на окремих дільницях, то тепер інформація про масштаби зловживань дає однозначний сигнал: вибори доведеться провести ще раз.

Насправді атака на вибори у Грузії йшла із двох боків. З одного боку, російські сили провели багатомісячну пропагандистську кампанію із залякування громадян Грузії. Їх ставили перед хибним вибором – “або ви голосуєте за московських маріонеток, або буде ще одна війна, більша за попередні, така, як в Україні”. Звісно, ​​це вплинуло на настрої багатьох, але не зламало грузинський народ. Люди були готові голосувати за європейський шлях та свободу від російського режиму, хай там що. Але з іншого боку, промосковська правляча партія вирішила підстрахуватись – і сфальшувала вибори.

Як сказав з своєї сторінки у Фейсбуку Михайло Саакашвілі, країна поставлена на межу знищення, тож, або – або: «Ми всі маємо усвідомити, що в Грузії вкрали не тільки вибори, а й встановили диктатуру, яка тепер чекає, коли грузини ввійдуть в “нову реальність”, а потім планує нарешті припинити залишки свобод і провести масові репресії. Також готується велика етнічна чистка Грузії.»

Як вони вкрали голоси

Тож, якби голосування проходило без прямих фальсифікацій, то результати були б близькими до тих цифр, що показали екзіт-поли, які свідчать про те, що “Грузинська мрія” отримала б не більше 42% голосів, а тому лідирувала б опозиція з результатом не гірше за 56%. Але офіційні, читай – фальсифіковані, підсумки показали діаметрально протилежні цифри: 53,9% у промосковської правлячої партії “Грузинська мрія”, а групі опозиційних партій сумарно намалювали менше 40% голосів. Зокрема, “Коаліція змін” набрала, за офіційними, тобто фальсифікованим даними, лише 11,04%, “Єдність – національний рух” – 10,17%, “Сильна Грузія” – 8,8%, “Гахарія за Грузію” – 7,8%.

Міжнародні спостерігачі за підсумками своїх спостережень видали жорсткі заяви щодо наявності порушень, вони зафіксували такі цинічні дії, як залякування виборців та використання адмінресурсу. А Єврокомісія заявила, що вибори відбулися з порушеннями таємниці голосування та низки процедур.

Опозиція одразу відреагувала і розпочала боротьбу за порятунок демократії в країні. Президент країни Саломе Зурабішвілі на наступний після голосування день назвала події під час парламентських виборів новою формою гібридної війни РФ, випробуваною на грузинському народі. Звісно ж, вона не визнала офіційних результатів голосування, назвавши їх фальсифікацією. 28 жовтня у Тбілісі відбулися масштабні протести. Зурабішвілі виступила на головному мітингу того дня. Саме тоді опозиція вперше висунула вимогу провести вибори повторно. Чотири опозиційні партії, які, незважаючи на фальсифікації, все ж таки подолали п’ятивідсотковий бар’єр, разом не визнали легітимність нового парламенту.

Тепер – до перемоги

Єдиний мирний шлях, щоб переломити ситуацію – це тотальні перевибори під пильним контролем міжнародної спільноти, щоб унеможливити вплив Росії на волевиявлення грузинського народу.

4 листопада у Тбілісі вже почалися демонстрації та мітинги. Протестувальники проти фальсифікації виборів пройшли містом. Мітинг завершився на площі Марджанішвілі після того, як учасники, включаючи шведську активістку Грету Тунберг, зібралися біля Будинку правосуддя та пройшли близько 5 кілометрів вулицями Тбілісі, розмахуючи грузинськими прапорами та прапорами Європейського Союзу і України.

«Я тут, щоб підтримати боротьбу за демократію і свободу грузинського народу, який знову і знову виступає проти репресій, з якими вони стикаються з боку держави», — сказала Грета Тунберг. Її присутність створила гучний сигнал не стільки зовнішньому світу. Адже у ЄС та інших демократичних країнах чітко розуміють, що вибори в Грузії були дійсно вкрадені Москвою внаслідок потужного гібридного втручання. Присутність Тунберг також давала промосковській правлячій партії чіткий сигнал, що використовувати силу проти опозиції не можна.

«Це найважливіший день. Ми вимагаємо проведення нових виборів і не упокоримося з викраденням виборів „Грузинською мрією“, що вже підтверджено», — сказав журналістам напередодні акції один із лідерів опозиційного об’єднання «Єдність-Національний рух» Георгій Вашадзе.

Звідки така впевненість? Справа не тільки в тому, що була купа повідомлень від спостерігачів про кричущі порушення. За тиждень, що минув з дня голосування, вже встигли розглянути деякі такі порушення у судах. Зокрема, суд Тетрицкаро (60 км на південний захід від Тбілісі) встановив недійсність результатів на 30 виборчих дільницях у Тетрицкаро та Цалка – на цих дільницях проводилося голосування із електронним підрахунком голосів.

Процедура голосування там була організована таким чином, що сторонні особи могли бачити, за яку саме партію голосував той чи інший виборець. Тобто мова йшла не тільки про фальшування підрахунку як такого, а ще й про безпосередній тиск на виборців через те, що таємниця голосування була зруйнована.

Звісно, Центральна виборча комісія, яка підконтрольна правлячій партії, буде оскаржувати ці рішення, але крига скресла – вже неможливо зробити вигляд, що порушення при голосуванні мали епізодичний характер, тобто, не було системними. Навпаки, вже встановлено в суді, що порушення були масовими та системними.

А далі вельми цікава цифра: 3 111 дільниць працювало в Грузії в день голосування, з них 2263  дільниць були облаштовані системами для електронного голосування. Після рішень суду про скасування результатів судом на подібних дільницях опозиція та місцеві правозахисні організації вже абсолютно обгрунтовано вимагають анулювати результати на 2263 з 3111 дільниць. А це фактично вже означає нові вибори.

Опозиція налаштовується на активну боротьбу, про це свідчать заклики Михайла Саакашвілі, які він зміг розмістити у Фейсбуку: “У нас мало часу. Звичайно нам потрібне терпіння, але більше ніж терпіння нам потрібен агресивний опір проти вже де-факто встановленої диктатури. Треба боротися стільки, скільки можемо, а потім стільки, скільки потрібно!”.

Не дарма на мітінгах у Грузії присутні українські прапори – тут добре знають про досвід українців, які у 2004 році відстояла мирним шляхом свій вибір і дотиснули владу, щоб були проведені повторні вибори.

Тамаз Сомхішвілі, філантроп та відомий представник грузинскої діаспори у Великобританії вважає, що грузинський народ має право на широку підтримку демократичних країн у своєму протистоянні гібридному втручанню Москви у вибори в Грузії. На годиннику – без п’яти хвилин відновлення російської імперії, вільний світ має чинити ефективний опір реваншу авторитаризму. 

Захід має не тільки на словах, а й конкретним тиском на владу, підтримати Грузію в опорі проросійським силам, як це було під час Майдану в Україні в 2004 році. Тоді український народ за підтримки демократичного світу зміг змінити ставленика Росії Януковича і остаточно стати на шлях демократії. Грузія теж заслуговує на такий шанс.